Цілісне бачення процесу соціологічного вимірювання

Якщо дослідник має обґрунтовані очікування щодо достовірності інформації, яка буде отримана за допомогою соціологічного тесту, наступним кроком є врахування широкого соціального контексту, в якому формується зв’язок «методика – респондент». Це передбачає обізнаність стосовно сприйняття методики респондентами загалом, а також поінформованість про особливості реагування на її індикатори в різних соціальних групах (принаймні в релевантних з точки зору вимірювальної властивості). Для більшої ясності розглянемо два приклади.
На прикладі застосування соціологічних тестів «Типи політичної культури» та «Типи політичної культури – ІІ» розглянемо врахування широкого соціального контексту, на прикладі соціологічного тесту SCL-9-NR – сприйняття методики в різних релевантних групах.
В соціологічному тесті «Типи політичної культури» використовується набір позитивних тверджень щодо демократії. При цьому не наводиться ніякої конкретизації, тобто незрозуміло про яку демократію іде мова. Така ситуація штовхає респондента здійснити власну інтерпретацію спрямованості відповідних установок, а це, в свою чергу, значно ускладнює інтерпретаційні можливості дослідника на етапі опису отриманих результатів. Для перевірки коректності такої постановки питання в соціологічному тесті «Типи політичної культури – ІІ» ми використали набір негативних тверджень щодо демократії двічі, явно вказавши при цьому два різних об’єкти установок: сучасні розвинуті суспільства з одного боку та Україна – з іншого. Результати по цим двом групам тверджень виявилися суттєво відмінними.
Соціологічний тест SCL-9-NR спрямований на визначення рівня психологічного дистресу респондентів. Втім, як показали валідизаційні дослідження, він не є чутливим для всіх категорій респондентів. Наприклад, показники тесту для респондентів, які за своїм діагнозом належать до категорії людей з шизофренією, шихотипічними та маячними розладами, а також звичайних респондентів, не відрізняються. В той же час тест є чутливим для широкого кола респондентів з іншими психічними розладами (розлади настрою, невротичні розлади, розлади особистості тощо). Також було з’ясовано особливості реагування на індикатори тесту серед респондентів з незадовільним станом здоров’я та серед тих, хто опинився в сильній життєвій скруті.
В такому вигляді (взаємозв’язок між респондентами та соціологічним тестом в певному контексті) процес соціологічного вимірювання на початку використання конкретної методики є «чорним ящиком», з яким має справу дослідник. В подальшому головним завданням останнього є перетворення «чорного ящику» на зрозумілу йому систему, що досягається завдяки проведенню відповідних методичних досліджень.
Отже першим завданням (само)дебрифінгу є відповідь на питання чи розуміє дослідник цілісний процес соціологічного вимірювання та робить усі необхідні дії, які йому доступні на даному етапі, для прояснення використання соціологічного тесту в певному контексті та в різноманітних групах. Це дозволить використати коректні формулювання методики та покращити її інтерпретаційний потенціал, а також визначити групи, які повинні бути охоплені опитуванням.

Література:
1. Шмелев, А. Г. (1996). Основы психодиагностики. Ростов-на-Дону: Феникс.
2. McNabb, D. E. (2014). Nonsampling error in social surveys. Los Angeles, London, New Delhi, Singapore, Washington DC : Sage.

Тэги: Методологическая тщательность, (Само)дебрифинг, Социологические тесты