Методология социологических исследований

Цілісне бачення процесу соціологічного вимірювання

Цілісність бачення процесу соціологічного вимірювання полягає у врахуванні дослідником чотирьох складових цього процесу, а також взаємозв’язків між ними. Такими складовими є соціологічний тест, респонденти, релевантний соціальний контекст, а також сам дослідник, який розробляє методику та/або інтерпретує її результати.
Базовий взаємозв’язок встановлюється між соціологічним тестом та респондентами під час ситуації опитування. Для його успішності респонденти повинні мати можливість та/або бажання повідомити інформацію, яка цікавить дослідника. В даному випадку мова іде про достовірність отриманої інформації (Шмелев, 1996: с. 154-155). По суті навіть використання надійної та валідної вимірювальної методики саме по собі не забезпечує отримання необхідних досліднику даних, якщо респонденти не хочу повідомляти інформацію або з якихось причин не можуть цього зробити. Відповідні зміщення відносяться до категорії помилок, що не пов’язані з вибіркою (McNabb, 2014, p. 42-46). Читать дальше...
Comments

Розробка соціологічних тестів: (само)дебрифінг методологічної ретельності

Термін «дебрифінг» вперше почав застосовуватися в армії сполучних штатів для позначення отримання інформації від пілота або солдата після виконання місії, а також його інструктування щодо того яку інформацію він може оприлюднити. Даний термін був запозичений дослідниками якісного профілю для позначення детального аналізу проведеного дослідження з метою уникнення двох видів зміщень, які можуть виникнути в процесі якісного дослідження. Перший пов’язаний з впливом дослідника на учасників дослідження або ключових інформантів, другий – з впливом учасників дослідження або ключових інформантів на дослідника. Перший різновид має місце в тих випадках, коли дослідник створює загрозу або неадекватно себе позиціонує в певних соціальних або інституційних взаємостосунках, що в подальшому веде до спротиву з боку учасників дослідження. Що стосується другого різновиду, то він має місце в ситуаціях, коли дослідник надмірно зближається з досліджуваною групою. Наприклад, стає повноцінним учасником досліджуваних процесів на противагу ролі периферійного інсайдера, який користується прийнятною аналітичною перспективою та не приймає активної участі в діяльності відповідної групи. Читать дальше...
Comments