Розробка соціологічних тестів: (само)дебрифінг методологічної ретельності

З огляду на це при проведенні якісного дослідження особливо гостро встає необхідність забезпечення систематичної рефлексивності дослідника, яка є засобом зменшення перелічених загроз. Така рефлексивність досягається завдяки дебрифінгу, метою якого є визначення та відображення того, в якому ступені зміщення потенційно можуть вплинути на різні аспекти дослідження (формулювання дослідницьких питань, впровадження процедур збору даних, використання аналітичних процедур), як зміщення змінювалися в процесі дослідження в цілому та в окремих інтерв’ю зокрема, а також як вони вплинули на інтерпретацію отриманих результатів. Крім цього дебрифінг надає можливість оцінити ініціальні припущення дослідника.
Незважаючи на те, що термін «дебрифінг» не використовується в межах парадигми кількісних досліджень, ми вважаємо, що він володіє суттєвим методологічним потенціалом у відповідному науковому контексті. В цій статті ми застосуємо його щодо розробки соціологічних тестів.
В практиці кількісних досліджень накопичений дуже великий досвід розробки комплексних вимірювальних інструментів, який охоплює такі аспекти як формулювання та відбір індикаторів, проведення пілотажних досліджень, формування вибірок стандартизації, використання методів статистичного аналізу тощо. Однак з точки зору припущень прагматичного підходу до соціологічного вимірювання будь-яка з частин цього досвіду повинна пройти як концептуальну, так і методичну перевірку, перш ніж отримати схвальну оцінку. Ті практики, що вже мають статус рутинних в межах кількісної парадигми, не обов’язково ведуть до розробки валідних соціологічних тестів. Це пов’язано перш за все з тим, що часто вони сприймають некритично та наділяються технологічним статусом – ніби їх правильне застосування саме по собі веде до необхідних результатів.
Ми ж вважаємо, що розробка соціологічних тестів не може бути зведена до технологічного рівня й, відповідно, в кожному конкретному випадку потребує концептуальної та методологічної рефлексії соціологічного (а не математичного) характеру, яка лише в разі її успіху веде до релевантності виконуваних дослідником дій.
Тут, з урахуванням набутого досвіду розробки соціологічних тестів, ми хочемо акцентувати увагу на ряді процедур та технік, які допоможуть спрямувати наукову активність в межах кількісного етапу дослідження у правильне методологічне русло. Їх правильне застосування передбачає постійну методологічну ретельність науковця. З огляду на це, далі ми будемо вести мову про (само)дебрифінг методологічної ретельності, що спрямований на ряд принципових аспектів розробки соціологічних тестів.
Використовуючи термін «(само)дебрифінг» ми хочемо підкреслити той факт, що дослідник може здійснювати як самоконтроль своєї методологічної та методичної активності шляхом постійної уваги до найбільш принципових питань, які стосуються виконуваної роботи, так і звертатися до колег з метою їх спільного обговорення. Очевидно, що другий варіант є більш прийнятним. Втім він може бути реалізований лише у випадках, коли існують об’єктивні умови його втілення.
(Само)дебрифінг методологічної ретельності щодо соціологічного тестування полягає в цілісному баченні процесу вимірювання, а також постійній увазі в цьому контексті до застосовування дослідницьких технік/методів/стратегій. Останнє передбачає увагу дослідника до конкуруючих пояснень, розбудови номологічної мережі, збільшення інформаційного потенціалу методичних досліджень, а також орієнтацію не лише на перевірку статистичних гіпотез, а й на пошуковий аналіз даних.

Далі буде…

Тэги: Методологическая тщательность, (Само)дебрифинг, Социологические тесты