Соціологічна діагностика стану громадської активності в Україні

Друге місце займає активність в суспільно-політичних заходах (див. табл. 3). Так, кожний п’ятий прийняв участь хоча б в одному з видів відповідних заходів за останні 12 місяців. При цьому значно більше відповідей припадає на непротестну активність (наприклад, переконання друзів у своїх політичних поглядах, контакти з офіційними представниками влади, участь в роботі громадських організацій тощо) у порівнянні з протестною (наприклад, участь у мітингах, голодуванні, пікетуваннях тощо).

Але, як і у випадку з активністю в мережі Інтернет значна частка такої активності припадає на найелементарніший її вид – переконання друзів, близьких, знайомих у правоті своїх політичних поглядів (по іншому – «політичні теревені» ). Інші види активності суттєво відстають від нього (див. табл. 4).

Членство в громадських організаціях, об’єднаннях та рухах є найменш представленим видом громадської активності (див. табл. 5). Про своє членство у відповідних організаціях вказав приблизно кожний восьмий. Однак, жодний з видів організацій не набрав і п’яти відсотків. Більше одного відсотка набрали лише шість видів організацій: релігійні організації та церковні громади (3,1%), клуб за інтересами (2,3%), професійне об’єднання (2,3%), спортивний клуб, товариство (2,2%), об’єднання співвласників в багатоквартирних будинках (1,9%), студентське товариство, молодіжна організація (1,7%).

Цікавим є те, чи пов’язані описані вище аспекти активності між собою, а також, чи пов’язані вони з декларованою готовністю прийняти участь в громадському житті? Для відповіді на першу частину питання був використаний кореляційний аналіз, для відповіді на другу – покрокова регресія. У якості змінних, що відображають різні аспекти активності, виступає точна кількість видів Інтернет активності респондента, суспільно-політичних заходів, в яких він приймав участь та кількість громадських організацій, членом яких він є.
По першому питанню, в усіх випадках спостерігається приблизно однаковий зв'язок. Так, Інтернет активність демонструє коефіцієнти кореляції 0,28 (р < 0,001) та 0,24 (р < 0,001) для суспільно-політичної активності та участі в діяльності громадських організацій відповідно. Що стосується зв’язку між суспільно-політичною активністю та участю в діяльності громадських організацій, то коефіцієнт кореляції дорівнює 0,29 (р < 0,001). Таким чином, різні аспекти громадської активності слабко пов’язані між собою.

По другому питанню був зафіксований дуже низький вплив реальної активності на такі аспекти готовності до участі в громадському житті як допомога нужденним, сиротам та інвалідам, організація дозвілля та відпочинку, в забезпеченні правопорядку, озеленені свого міста/села, прибиранні та впорядкуванні території за місцем проживання, діяльності об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та діяльності органів самоорганізації населення. Пояснюючий потенціал по переліченим пунктам не перевищує 3,5%, що говорить про невідповідність між декларованою готовністю до громадської діяльності в конкретних сферах та наявним досвідом громадської активності. Можливо, низька чутливість відповідних питань анкети (про готовність до участі в громадському житті) пов’язана з їх сензетивністю, оскільки в них йдеться про соціально схвальну поведінку.
Дещо інша ситуація спостерігається при дослідженні впливу реальної громадської активності на готовність до громадської діяльності за умови зовнішньої підтримки. В цьому випадку пояснюючий потенціал зростає до 9,2% (F = 47,5; df = 3; p < 0,001). При цьому основний вклад роблять суспільна-політична активність (6,6%) та Інтернет активність респондента (2,3%).
Тепер перейдемо до порівняння різних соціальних груп в контексті їх громадської активності. Розглянемо відмінності між статевими, віковими (молодий, середній та похилий вік), освітніми (неповна та повна середня освіта, середня спеціальна освіта, вища освіта) та регіональними (захід, центр, південь та схід) групами.
Для перевірки загального впливу указаних факторів на різні аспекти громадянської активності був використаний однофакторний дисперсійний аналіз. Зведені результати представлені нижче (див. табл. 6).

Таким чином, найбільш чутливою до впливу зовнішніх факторів є Інтернет активність – стать, вік та освіта впливають на її рівень. Меншого впливу зазнає участь в суспільно-політичних заходах. На її рівень впливають стать та освіта. Що стосується членства в громадських організаціях, то лише регіон проживання демонструє відповідний вплив. Розглянемо відмінності більш детально.
Чоловіки загалом демонструють більшу громадську активність у порівнянні з жінками (див. табл. 7). Збільшення освіти призводить до зростання як Інтернет, так і суспільно-політичної активності (див. табл. 8). В той же час збільшення віку призводить до падіння Інтернет активності (молодь – 0,70, середній вік – 0,62, похилий вік – 0,19). Що стосується впливу регіону проживання на членство в громадських організаціях, то в західному, центральному та південному регіоні фіксується приблизно однаковий рівень (0,22, 0,22 та 0,20 відповідно), а в східному – значно нижчий (0,06).

Підсумовуючи вище наведені дані можна зробити висновок про достатньо низьку громадську активність населення України та її слабкий зв'язок з декларованою готовністю до відповідної діяльності. Крім цього, чоловіки, молодь та респонденти з більш високим рівнем освіти з більшою імовірністю демонструють вищу громадську активність.