До питання вивчення геополітичних орієнтацій в Україні
24/09/17 16:39 Относится к категории: Геополитика | Эмпирическая социология | Украина | Шкалирование | Результаты исследований
Геополітичні орієнтації: категоризація респондентів. Анкета соціологічного омнібусу “Українське суспільство – 2017” (Інститут соціології НАН України) містить шість індикаторів, на основі яких можна дослідити геополітичні уподобання респондентів. Ці індикатори вимірюють ставлення респондентів до:
• ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі;
• вступу України до Митного союзу;
• вступу України до Євразійського економічного союзу;
• вступу України до Європейського союзу;
• вступу України до НАТО;
• співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.
Згода з першими трьома пунктами свідчить про так звані “східні геополітичні уподобання”, згода з усіма іншими – про “західні”, тобто індикатори складають дві групи. Оскільки кожен пункт був оцінений за допомогою однієї і тієї ж шкали (скоріше негативно – важко сказати – скоріше позитивно), обробка даних можлива з використанням щонайменше двох підходів. Перший полягає в розрахунку індексу на основі середніх значень по кожній з груп індикаторів (схід та захід), другий – у використанні класифікатору, що враховує смислове навантаження варіантів відповідей. В даній публікації використовується обидва підходи, оскільки їх результати є взаємодоповнюючими. Індекс дозволяє краще дослідити силу геополітичних орієнтацій, в той час як класифікатор відкриває можливість зафіксувати усі можливі категорії респондентів.
• ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі;
• вступу України до Митного союзу;
• вступу України до Євразійського економічного союзу;
• вступу України до Європейського союзу;
• вступу України до НАТО;
• співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.
Згода з першими трьома пунктами свідчить про так звані “східні геополітичні уподобання”, згода з усіма іншими – про “західні”, тобто індикатори складають дві групи. Оскільки кожен пункт був оцінений за допомогою однієї і тієї ж шкали (скоріше негативно – важко сказати – скоріше позитивно), обробка даних можлива з використанням щонайменше двох підходів. Перший полягає в розрахунку індексу на основі середніх значень по кожній з груп індикаторів (схід та захід), другий – у використанні класифікатору, що враховує смислове навантаження варіантів відповідей. В даній публікації використовується обидва підходи, оскільки їх результати є взаємодоповнюючими. Індекс дозволяє краще дослідити силу геополітичних орієнтацій, в той час як класифікатор відкриває можливість зафіксувати усі можливі категорії респондентів.
Індекс геополітичних орієнтацій (далі «індекс»). Розрахунок індексу передбачає приведення значення відповідей до наступного формату: –1 (скоріше негативно), 0 (важко сказати), +1 (скоріше позитивно). Після цього знаходиться адитивне значення індексу шляхом додавання значень однієї групи змінних та віднімання значень другої. В результаті діапазон можливих значень потрапляє в діапазон від –6 до 6. В даному дослідженні додавалися значення змінних, які характеризують відношення до західного вектору розвитку, а віднімалися значення змінних, що фіксують відношення до східного шляху інтеграції. Отже, мінімальне значення адитивного індексу притаманне респондентам, які мають найсильніші просхідні орієнтації, а максимальне – прозахідні.
Класифікатор. З урахуванням особливостей використовуваних питань можна виокремити наступні категорії респондентів: 1) амбівалентні – відносяться позитивно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 2) такі, що не визначилися – вагаються в оцінках за обома напрямками; 3) негативісти – відносяться негативно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 4) прихильники західного вектору розвитку країни; 5) прихильники східного вектору розвитку країни. Для виокремлення цих категорій респондентів в емпіричних даних були встановлені правила класифікації:
Класифікатор. З урахуванням особливостей використовуваних питань можна виокремити наступні категорії респондентів: 1) амбівалентні – відносяться позитивно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 2) такі, що не визначилися – вагаються в оцінках за обома напрямками; 3) негативісти – відносяться негативно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 4) прихильники західного вектору розвитку країни; 5) прихильники східного вектору розвитку країни. Для виокремлення цих категорій респондентів в емпіричних даних були встановлені правила класифікації:
| Категорія | Правила |
| Амбівалентні | X+ >= 2 & Y+ >= 2 |
| Такі, що не визначилися | а) X? >= 2 & Y? >= 2; б) X? = 1 & X+ = 1 & Y? = 1 & Y+ = 1; в) X? >= 2 & Y? = 1 & Y+ = 1; г) Y? >= 2 & X? = 1 & X+ = 1 |
| Негативісти | X– >= 2 & Y– >= 2 |
| Прихильники одного з геополітичних векторів | а) X+ >= 2 & Y– >= 2; б) X+ = 1 & X? = 1 & Y– >= 2; в) X+ >= 2 & Y? >= 2; г) X+ >= 2 & Y? = 1 & Y+ = 1; д) X? >= 2 & Y– >= 2 |
Позначення в таблиці: X+ / Y+ – кількість відповідей “скоріше позитивно” за першою (Х) або другою (Y) групою індикаторів; X? / Y? – кількість відповідей “важко сказати” за групами; X– / Y– – кількість відповідей “скоріше негативно” за групами; >= – більше або дорівнює; = – дорівнює; & – та.
Ці правила слід доповнити двома виключеннями, які пов’язані з концептуальною важливістю різних індикаторів. В цій статті приймається гіпотеза, що ідея приєднання України до союзу Росії й Білорусі, а також вступ України до Європейського союзу формують дві принципові або ідеальні позиції, в той час як усі інші – інструментальні. Тому після застосування наведених вище правил слід зробити уточнення класифікації шляхом віднесення до прихильників східного і західного векторів тих респондентів, які позитивно оцінили відповідний принциповий індикатор та не зробили цього для протилежного.
Геополітичні орієнтації: загальна характеристика. Абсолютну більшість вибірки складають респонденти, які надають перевагу західному вектору розвитку країни. Прихильники протилежного напряму геополітичного співробітництва становлять трохи менше чверті усіх спостережень. Негативісти та респонденти з невизначеними поглядами також формують достатньо великі групи. Найменшу кількість складають респонденти з амбівалентними поглядами (див. табл. нижче). В дужках вказана кількість респондентів, які відносяться до відповідного «чистого типу» (про «чисті типи» див.додаток):
Ці правила слід доповнити двома виключеннями, які пов’язані з концептуальною важливістю різних індикаторів. В цій статті приймається гіпотеза, що ідея приєднання України до союзу Росії й Білорусі, а також вступ України до Європейського союзу формують дві принципові або ідеальні позиції, в той час як усі інші – інструментальні. Тому після застосування наведених вище правил слід зробити уточнення класифікації шляхом віднесення до прихильників східного і західного векторів тих респондентів, які позитивно оцінили відповідний принциповий індикатор та не зробили цього для протилежного.
Геополітичні орієнтації: загальна характеристика. Абсолютну більшість вибірки складають респонденти, які надають перевагу західному вектору розвитку країни. Прихильники протилежного напряму геополітичного співробітництва становлять трохи менше чверті усіх спостережень. Негативісти та респонденти з невизначеними поглядами також формують достатньо великі групи. Найменшу кількість складають респонденти з амбівалентними поглядами (див. табл. нижче). В дужках вказана кількість респондентів, які відносяться до відповідного «чистого типу» (про «чисті типи» див.додаток):
| Категорія респондентів | Обсяг категорії (обсяг «чистого типу»), % | Середнє значення індексу |
| Прихильники східного вектору | 22,5 (6,4) | –3,96 |
| Амбівалентні | 2,6 (0,8) | –0,84 |
| Такі, що не визначилися | 8,0 (4,7) | –0,05 |
| Негативісти | 9,2 (6,4) | 0,19 |
| Прихильники західного вектору | 57,8 (16,5) | 4,03 |
| Загалом | 100 (34,8) | 1,42 |
Середнє значення індексу для кожної категорії дозволяє сформувати уявлення про силу їх геополітичних переконань, а також для усієї вибірки загалом. Як видно, сила переконань полярних груп знаходиться приблизно на однаковому рівні, в цілому ж результати опитування можна охарактеризувати як помірно прозахідні.
Розподіл геополітичних орієнтацій суттєво відрізняється в залежності від макрорегіону (про наповнення макрорегіонів див.додаток) проживання респондентів (див. табл. нижче). Якщо на заході та в центрі абсолютну більшість становлять прихильники західного вектору інтеграції, то на південному сході їх кількість майже дорівнює кількості їх ідейних опонентів. Треба вказати і на той факт, що на південному сході кожен сьомий займає невизначену позицію, що робить статус-кво в цьому регіоні досить хитким.
Розподіл геополітичних орієнтацій суттєво відрізняється в залежності від макрорегіону (про наповнення макрорегіонів див.додаток) проживання респондентів (див. табл. нижче). Якщо на заході та в центрі абсолютну більшість становлять прихильники західного вектору інтеграції, то на південному сході їх кількість майже дорівнює кількості їх ідейних опонентів. Треба вказати і на той факт, що на південному сході кожен сьомий займає невизначену позицію, що робить статус-кво в цьому регіоні досить хитким.
| Категорія респондентів | Регіон | ||
| Західний | Центральний | Південно-Східний | |
| Прихильники східного вектору | 5,6 | 19,4 | 37,7 |
| Амбівалентні | 1,1 | 2,0 | 4,3 |
| Такі, що не визначилися | 2,9 | 5,8 | 14,3 |
| Негативісти | 9,4 | 10,4 | 7,4 |
| Прихильники західного вектору | 81,0 | 62,5 | 36,3 |
| Середнє значення індексу | 3,37 | 1,61 | -0,29 |
Додаток.
А. «Чисті типи» визначені наступним чином: 1) для східних геополітичних орієнтацій: позитивна оцінка індикаторів першої групи, негативна – другої; 2) для амбівалентної категорії: позитивна оцінка усіх індикаторів; 3) для респондентів, які не визначилися: вибір варіанту відповіді “важко сказати” за усіма індикаторами; 4) для категорії негативістів: негативна оцінка усіх індикаторів; 5) для західних геополітичних орієнтацій: негативна оцінка індикаторів першої групи, позитивна – другої.
Б. Західний макро-регіон включає Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську та Закарпатську області, Центральний – Хмельницьку, Житомирську, Вінницьку, Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську та Дніпропетровську області, Південно-Східний – Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області.
А. «Чисті типи» визначені наступним чином: 1) для східних геополітичних орієнтацій: позитивна оцінка індикаторів першої групи, негативна – другої; 2) для амбівалентної категорії: позитивна оцінка усіх індикаторів; 3) для респондентів, які не визначилися: вибір варіанту відповіді “важко сказати” за усіма індикаторами; 4) для категорії негативістів: негативна оцінка усіх індикаторів; 5) для західних геополітичних орієнтацій: негативна оцінка індикаторів першої групи, позитивна – другої.
Б. Західний макро-регіон включає Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську та Закарпатську області, Центральний – Хмельницьку, Житомирську, Вінницьку, Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську та Дніпропетровську області, Південно-Східний – Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області.
blog comments powered by Disqus