До питання вивчення геополітичних орієнтацій в Україні
24/09/17 16:39 Относится к категории: Геополитика | Эмпирическая социология | Украина | Шкалирование | Результаты исследований
Геополітичні орієнтації: категоризація респондентів. Анкета соціологічного омнібусу “Українське суспільство – 2017” (Інститут соціології НАН України) містить шість індикаторів, на основі яких можна дослідити геополітичні уподобання респондентів. Ці індикатори вимірюють ставлення респондентів до:
• ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі;
• вступу України до Митного союзу;
• вступу України до Євразійського економічного союзу;
• вступу України до Європейського союзу;
• вступу України до НАТО;
• співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.
Згода з першими трьома пунктами свідчить про так звані “східні геополітичні уподобання”, згода з усіма іншими – про “західні”, тобто індикатори складають дві групи. Оскільки кожен пункт був оцінений за допомогою однієї і тієї ж шкали (скоріше негативно – важко сказати – скоріше позитивно), обробка даних можлива з використанням щонайменше двох підходів. Перший полягає в розрахунку індексу на основі середніх значень по кожній з груп індикаторів (схід та захід), другий – у використанні класифікатору, що враховує смислове навантаження варіантів відповідей. В даній публікації використовується обидва підходи, оскільки їх результати є взаємодоповнюючими. Індекс дозволяє краще дослідити силу геополітичних орієнтацій, в той час як класифікатор відкриває можливість зафіксувати усі можливі категорії респондентів.
• ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі;
• вступу України до Митного союзу;
• вступу України до Євразійського економічного союзу;
• вступу України до Європейського союзу;
• вступу України до НАТО;
• співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.
Згода з першими трьома пунктами свідчить про так звані “східні геополітичні уподобання”, згода з усіма іншими – про “західні”, тобто індикатори складають дві групи. Оскільки кожен пункт був оцінений за допомогою однієї і тієї ж шкали (скоріше негативно – важко сказати – скоріше позитивно), обробка даних можлива з використанням щонайменше двох підходів. Перший полягає в розрахунку індексу на основі середніх значень по кожній з груп індикаторів (схід та захід), другий – у використанні класифікатору, що враховує смислове навантаження варіантів відповідей. В даній публікації використовується обидва підходи, оскільки їх результати є взаємодоповнюючими. Індекс дозволяє краще дослідити силу геополітичних орієнтацій, в той час як класифікатор відкриває можливість зафіксувати усі можливі категорії респондентів.

Індекс геополітичних орієнтацій (далі «індекс»). Розрахунок індексу передбачає приведення значення відповідей до наступного формату: –1 (скоріше негативно), 0 (важко сказати), +1 (скоріше позитивно). Після цього знаходиться адитивне значення індексу шляхом додавання значень однієї групи змінних та віднімання значень другої. В результаті діапазон можливих значень потрапляє в діапазон від –6 до 6. В даному дослідженні додавалися значення змінних, які характеризують відношення до західного вектору розвитку, а віднімалися значення змінних, що фіксують відношення до східного шляху інтеграції. Отже, мінімальне значення адитивного індексу притаманне респондентам, які мають найсильніші просхідні орієнтації, а максимальне – прозахідні.
Класифікатор. З урахуванням особливостей використовуваних питань можна виокремити наступні категорії респондентів: 1) амбівалентні – відносяться позитивно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 2) такі, що не визначилися – вагаються в оцінках за обома напрямками; 3) негативісти – відносяться негативно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 4) прихильники західного вектору розвитку країни; 5) прихильники східного вектору розвитку країни. Для виокремлення цих категорій респондентів в емпіричних даних були встановлені правила класифікації:
Класифікатор. З урахуванням особливостей використовуваних питань можна виокремити наступні категорії респондентів: 1) амбівалентні – відносяться позитивно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 2) такі, що не визначилися – вагаються в оцінках за обома напрямками; 3) негативісти – відносяться негативно як до західного вектору розвитку країни, так і до східного; 4) прихильники західного вектору розвитку країни; 5) прихильники східного вектору розвитку країни. Для виокремлення цих категорій респондентів в емпіричних даних були встановлені правила класифікації:
Категорія | Правила |
Амбівалентні | X+ >= 2 & Y+ >= 2 |
Такі, що не визначилися | а) X? >= 2 & Y? >= 2; б) X? = 1 & X+ = 1 & Y? = 1 & Y+ = 1; в) X? >= 2 & Y? = 1 & Y+ = 1; г) Y? >= 2 & X? = 1 & X+ = 1 |
Негативісти | X– >= 2 & Y– >= 2 |
Прихильники одного з геополітичних векторів | а) X+ >= 2 & Y– >= 2; б) X+ = 1 & X? = 1 & Y– >= 2; в) X+ >= 2 & Y? >= 2; г) X+ >= 2 & Y? = 1 & Y+ = 1; д) X? >= 2 & Y– >= 2 |
Позначення в таблиці: X+ / Y+ – кількість відповідей “скоріше позитивно” за першою (Х) або другою (Y) групою індикаторів; X? / Y? – кількість відповідей “важко сказати” за групами; X– / Y– – кількість відповідей “скоріше негативно” за групами; >= – більше або дорівнює; = – дорівнює; & – та.
Ці правила слід доповнити двома виключеннями, які пов’язані з концептуальною важливістю різних індикаторів. В цій статті приймається гіпотеза, що ідея приєднання України до союзу Росії й Білорусі, а також вступ України до Європейського союзу формують дві принципові або ідеальні позиції, в той час як усі інші – інструментальні. Тому після застосування наведених вище правил слід зробити уточнення класифікації шляхом віднесення до прихильників східного і західного векторів тих респондентів, які позитивно оцінили відповідний принциповий індикатор та не зробили цього для протилежного.
Геополітичні орієнтації: загальна характеристика. Абсолютну більшість вибірки складають респонденти, які надають перевагу західному вектору розвитку країни. Прихильники протилежного напряму геополітичного співробітництва становлять трохи менше чверті усіх спостережень. Негативісти та респонденти з невизначеними поглядами також формують достатньо великі групи. Найменшу кількість складають респонденти з амбівалентними поглядами (див. табл. нижче). В дужках вказана кількість респондентів, які відносяться до відповідного «чистого типу» (про «чисті типи» див.додаток):
Ці правила слід доповнити двома виключеннями, які пов’язані з концептуальною важливістю різних індикаторів. В цій статті приймається гіпотеза, що ідея приєднання України до союзу Росії й Білорусі, а також вступ України до Європейського союзу формують дві принципові або ідеальні позиції, в той час як усі інші – інструментальні. Тому після застосування наведених вище правил слід зробити уточнення класифікації шляхом віднесення до прихильників східного і західного векторів тих респондентів, які позитивно оцінили відповідний принциповий індикатор та не зробили цього для протилежного.
Геополітичні орієнтації: загальна характеристика. Абсолютну більшість вибірки складають респонденти, які надають перевагу західному вектору розвитку країни. Прихильники протилежного напряму геополітичного співробітництва становлять трохи менше чверті усіх спостережень. Негативісти та респонденти з невизначеними поглядами також формують достатньо великі групи. Найменшу кількість складають респонденти з амбівалентними поглядами (див. табл. нижче). В дужках вказана кількість респондентів, які відносяться до відповідного «чистого типу» (про «чисті типи» див.додаток):
Категорія респондентів | Обсяг категорії (обсяг «чистого типу»), % | Середнє значення індексу |
Прихильники східного вектору | 22,5 (6,4) | –3,96 |
Амбівалентні | 2,6 (0,8) | –0,84 |
Такі, що не визначилися | 8,0 (4,7) | –0,05 |
Негативісти | 9,2 (6,4) | 0,19 |
Прихильники західного вектору | 57,8 (16,5) | 4,03 |
Загалом | 100 (34,8) | 1,42 |
Середнє значення індексу для кожної категорії дозволяє сформувати уявлення про силу їх геополітичних переконань, а також для усієї вибірки загалом. Як видно, сила переконань полярних груп знаходиться приблизно на однаковому рівні, в цілому ж результати опитування можна охарактеризувати як помірно прозахідні.
Розподіл геополітичних орієнтацій суттєво відрізняється в залежності від макрорегіону (про наповнення макрорегіонів див.додаток) проживання респондентів (див. табл. нижче). Якщо на заході та в центрі абсолютну більшість становлять прихильники західного вектору інтеграції, то на південному сході їх кількість майже дорівнює кількості їх ідейних опонентів. Треба вказати і на той факт, що на південному сході кожен сьомий займає невизначену позицію, що робить статус-кво в цьому регіоні досить хитким.
Розподіл геополітичних орієнтацій суттєво відрізняється в залежності від макрорегіону (про наповнення макрорегіонів див.додаток) проживання респондентів (див. табл. нижче). Якщо на заході та в центрі абсолютну більшість становлять прихильники західного вектору інтеграції, то на південному сході їх кількість майже дорівнює кількості їх ідейних опонентів. Треба вказати і на той факт, що на південному сході кожен сьомий займає невизначену позицію, що робить статус-кво в цьому регіоні досить хитким.
Категорія респондентів | Регіон | ||
Західний | Центральний | Південно-Східний | |
Прихильники східного вектору | 5,6 | 19,4 | 37,7 |
Амбівалентні | 1,1 | 2,0 | 4,3 |
Такі, що не визначилися | 2,9 | 5,8 | 14,3 |
Негативісти | 9,4 | 10,4 | 7,4 |
Прихильники західного вектору | 81,0 | 62,5 | 36,3 |
Середнє значення індексу | 3,37 | 1,61 | -0,29 |
Додаток.
А. «Чисті типи» визначені наступним чином: 1) для східних геополітичних орієнтацій: позитивна оцінка індикаторів першої групи, негативна – другої; 2) для амбівалентної категорії: позитивна оцінка усіх індикаторів; 3) для респондентів, які не визначилися: вибір варіанту відповіді “важко сказати” за усіма індикаторами; 4) для категорії негативістів: негативна оцінка усіх індикаторів; 5) для західних геополітичних орієнтацій: негативна оцінка індикаторів першої групи, позитивна – другої.
Б. Західний макро-регіон включає Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську та Закарпатську області, Центральний – Хмельницьку, Житомирську, Вінницьку, Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську та Дніпропетровську області, Південно-Східний – Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області.
А. «Чисті типи» визначені наступним чином: 1) для східних геополітичних орієнтацій: позитивна оцінка індикаторів першої групи, негативна – другої; 2) для амбівалентної категорії: позитивна оцінка усіх індикаторів; 3) для респондентів, які не визначилися: вибір варіанту відповіді “важко сказати” за усіма індикаторами; 4) для категорії негативістів: негативна оцінка усіх індикаторів; 5) для західних геополітичних орієнтацій: негативна оцінка індикаторів першої групи, позитивна – другої.
Б. Західний макро-регіон включає Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську та Закарпатську області, Центральний – Хмельницьку, Житомирську, Вінницьку, Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську та Дніпропетровську області, Південно-Східний – Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області.
Data science (3)
Europe (2)
Geopolitics (2)
Infographics (1)
R (26)
Russia (2)
SPSS (2)
Ukraine (2)
Акционализм (1)
Анализ данных (27)
Аномия (1)
Выборка (1)
Выступления (3)
Геополитика (12)
Гражданское общество (2)
Демократизация (1)
Европа (4)
Интернет ресурсы (1)
Инфографика (8)
Исследовательские дизайны (1)
Историческая социология (10)
История социологии (5)
Киберспорт (1)
Книги (7)
Массивы (3)
Методология социальных исследований (1)
Методология социологических исследований (2)
Научная жизнь (3)
Новости (6)
Обратная связь (1)
Персоналии (3)
Православные конфессии в Украине (1)
Президентская власть (1)
Психологический дистресс (18)
Психология (5)
Публицистика (2)
Революция (1)
Результаты исследований (28)
Религия (3)
Россия (2)
Согласование концептов (4)
Социальная гетерогенность (1)
Социальная работа (1)
Социологическая теория (6)
Социологические тесты (1)
Социологическое образование (5)
Теория конфликта (2)
Теория социального измерения (8)
Украина (9)
Учебные планы (2)
Философия (1)
Шкалирование (36)
Экономика (1)
Эмпирическая социология (46)
Europe (2)
Geopolitics (2)
Infographics (1)
R (26)
Russia (2)
SPSS (2)
Ukraine (2)
Акционализм (1)
Анализ данных (27)
Аномия (1)
Выборка (1)
Выступления (3)
Геополитика (12)
Гражданское общество (2)
Демократизация (1)
Европа (4)
Интернет ресурсы (1)
Инфографика (8)
Исследовательские дизайны (1)
Историческая социология (10)
История социологии (5)
Киберспорт (1)
Книги (7)
Массивы (3)
Методология социальных исследований (1)
Методология социологических исследований (2)
Научная жизнь (3)
Новости (6)
Обратная связь (1)
Персоналии (3)
Православные конфессии в Украине (1)
Президентская власть (1)
Психологический дистресс (18)
Психология (5)
Публицистика (2)
Революция (1)
Результаты исследований (28)
Религия (3)
Россия (2)
Согласование концептов (4)
Социальная гетерогенность (1)
Социальная работа (1)
Социологическая теория (6)
Социологические тесты (1)
Социологическое образование (5)
Теория конфликта (2)
Теория социального измерения (8)
Украина (9)
Учебные планы (2)
Философия (1)
Шкалирование (36)
Экономика (1)
Эмпирическая социология (46)
January 2021
September 2020
March 2019
September 2018
August 2018
April 2018
March 2018
December 2017
November 2017
October 2017
September 2017
August 2017
July 2017
June 2017
May 2017
April 2017
March 2017
February 2017
January 2017
December 2016
November 2016
October 2016
September 2016
August 2016
July 2016
June 2016
May 2016
April 2016
March 2016
February 2016
January 2016
December 2015
November 2015
October 2015
September 2015
August 2015
July 2015
June 2015
May 2015
April 2015
March 2015
February 2015
August 2014
July 2014
June 2014
May 2014
April 2014
March 2014
February 2014
January 2014
December 2013
November 2013
October 2013
September 2013
December 2020
November 2020
October 2020September 2020
August 2020
July 2020
June 2020
May 2020
April 2020
March 2020
February 2020
January 2020
December 2019
November 2019
October 2019September 2019
August 2019
July 2019
June 2019May 2019
April 2019March 2019
February 2019
January 2019
December 2018
November 2018
October 2018September 2018
August 2018
July 2018
June 2018
May 2018April 2018
March 2018
February 2018
January 2018December 2017
November 2017
October 2017
September 2017
August 2017
July 2017
June 2017
May 2017
April 2017
March 2017
February 2017
January 2017
December 2016
November 2016
October 2016
September 2016
August 2016
July 2016
June 2016
May 2016
April 2016
March 2016
February 2016
January 2016
December 2015
November 2015
October 2015
September 2015
August 2015
July 2015
June 2015
May 2015
April 2015
March 2015
February 2015
January 2015
December 2014November 2014
October 2014
September 2014August 2014
July 2014
June 2014
May 2014
April 2014
March 2014
February 2014
January 2014
December 2013
November 2013
October 2013
September 2013