Оранжевая революция стала новой точкой отсчета для Украины относительно ее геополитических перспектив. Детальные результаты анализ а соответствующих исходных условий представлены в отчете Исследовательской службы конгресса США под авторством Стивена Вохрела [Woehrel, 2005]. На пятнадцати страницах компактно изложены основные геополитические аспекты внутренней и внешней жизни Украины. Так, рассматриваются перспективы трехсторонних отношений Евросоюза, Украины и Российской Федерации с учетом политических целей нового Президента — В. Ющенко. При этом внимание уделено как новым взаимовыгодным возможностям, так и точкам напряжения в отношениях между указанными сторонами. Отдельно сказано о внутренней сложности Украины: языковой дилемме, различных внешнеполитических устремлениях граждан страны, все еще низком уровне поддержке идеи вступления в НАТО. Планы о сотрудничестве с Североатлантическим Альянсом проанализированы и на уровне деятельности государственных институтов. Рассматриваются новые экономические возможности Украины благодаря вступление в ВТО, а также инструменты расширения энергетической независимости в рамках деятельности ГУУАМ. Указаны возможные действия поддержки со стороны США. Уже в следующем году С. Вохрел в соавторстве с Джимом Николом [Nichol, 2006] представили отчет, посвященный газовому конфликту между Украиной и Россией, начавшийся с повышения цен на энергоносители со стороны Газпрома.

Геополітичні орієнтації: категоризація респондентів. Анкета соціологічного омнібусу “Українське суспільство – 2017” (Інститут соціології НАН України) містить шість індикаторів, на основі яких можна дослідити геополітичні уподобання респондентів. Ці індикатори вимірюють ставлення респондентів до:
• ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі;
• вступу України до Митного союзу;
• вступу України до Євразійського економічного союзу;
• вступу України до Європейського союзу;
• вступу України до НАТО;
• співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.
Згода з першими трьома пунктами свідчить про так звані “східні геополітичні уподобання”, згода з усіма іншими – про “західні”, тобто індикатори складають дві групи. Оскільки кожен пункт був оцінений за допомогою однієї і тієї ж шкали (скоріше негативно – важко сказати – скоріше позитивно), обробка даних можлива з використанням щонайменше двох підходів. Перший полягає в розрахунку індексу на основі середніх значень по кожній з груп індикаторів (схід та захід), другий – у використанні класифікатору, що враховує смислове навантаження варіантів відповідей. В даній публікації використовується обидва підходи, оскільки їх результати є взаємодоповнюючими. Індекс дозволяє краще дослідити силу геополітичних орієнтацій, в той час як класифікатор відкриває можливість зафіксувати усі можливі категорії респондентів.